Cтворений на підставі подій Другої світової війни, міф Великої вітчизняної війни відігравав в Радянському союзі важливу роль. Демонструючи єдність радянського суспільства в спільній боротьбі і перемозі над фашизмом, він водночас був призваний виховувати у громадян відданість комуністичній ідеології. Вкрай політизована міфологія війни, в якій наголос робився на безмежному радянському патріотизмі, імплантувалась у суспільну свідомість через запровадження відповідних державних свят та ритуалів, монументів і пам’ятників, а також ЗМК, кіно, літературу, освіту тощо. При цьому альтернативна пам’ять та відмінні інтерпретації, що відбивали ставлення українців до радянської держави та її політики в роки Другої світової війни, замовчувалися та заборонялися. Після проголошення у 1991 р. незалежності України в ній розпочалися складні процеси формування нової національної ідентичності, а отже переоцінка ідеології і міфології, створеної за радянських часів. Важливу, хоча й подекуди контроверсійну роль відіграє при цьому історія, адже чимало важливіших подій ХХ сторіччя (примусова колективізація та геноцидний голод 1932-1933, сталінські репресії, Голокост, діяльність ОУН і УПА тощо) лишаються вкрай дискусійними. До того ж через свою „неактуалізованість” вони й досі залишаються прихованими у глибинах історичної пам’яті декількох генерацій українців.
Конференція „Друга світова війна та (від)творення історичної пам’яті в сучасній Україні” ставить собі за мету розглянути кардинальні питання української та європейської історії крізь призму українського досвіду та історичної пам’яті. До їх числа можна віднести такі як: політика та практика творення колективної пам’яті в радянській і сучасній Україні (коммеморація війни, репрезентація війни і пам’яті про війну в фільмах і літературі, освітніх програмах і підручниках тощо). Науковцям пропонується максимально розширити тематику досліджень у спектрі від визначення різноманітних моделей української історичної пам’яті війни до впливу останньої на формування національної та політичної ідентичності. Вітаються доповіді які включатимуть питання філософії та теорії історичної пам’яті.